Горили (лат. Gorilla) — найбільші з сучасних приматів. Вони відносяться до сімейства гомінід, до якого, до речі, належать і люди. Так що, хочемо ми цього чи ні, у нас є дещо спільне з цими великими людиноподібними мавпами.
flickr/giles.breton
Рід горил включає два види: західну (лат. Gorilla gorilla) і східну горилу (лат. Gorilla beringei). Перша живе в Камеруні, Габоні, Конго, ЦАР, Нігерії, Анголі і на материковій частині Екваторіальної Гвінеї. Друга зустрічається на південному заході Уганди і в східній області Демократичної республіки Конго. Обидва види перебувають під загрозою зникнення: браконьєрство і не контрольована вирубка лісів швидко скорочують і без того невелику популяцію мавп.
flickr/ucumari
Середній зріст дорослого самця горили 1,65-1,75 м, хоча зустрічалися особини і під два метри, а радянський зоолог Ігор Акимушкин і зовсім стверджував, що на початку 20 століття мисливцям вдалося вбити горилу зростанням в 2,32 м. Маса тіла зазвичай від 135 до 250 кг, але може бути і більше. Груди широка і могутня, а ширина в плечах, як правило, не менше метра.
flickr/Zed The Dragon
Статура у горил настільки масивне, що мимоволі змушує задуматися про крихкість людського тіла. При цьому виступає вперед, нижня щелепа з страхітливими 5-сантиметровими іклами в поєднанні з низьким лобом і потужним надбровьем, яке надає мавпі похмурий вигляд, і зовсім перетворює її в небезпечного монстра.
flickr/Edgar Thissen
А тут ще й кінематограф постарався. Завдяки його зусиллям і розповідями перших мандрівників горила придбала славу дуже агресивного тварини. Один тільки «Кінг-Конг» чого вартий! Насправді горила – цілком миролюбне створення. Звичайно, силу самця-ватажка не варто недооцінювати, однак, на щастя, він пускає в хід її вкрай рідко.
flickr/Foto Martien
Навіть якщо йому перегороджує дорогу інший самець, хоче заволодіти гаремом, їх зустріч обмежується лише демонстрацією сили і могутності. У самців горил є ще одна цікава особливість: бажаючи налякати супротивника, він мчить до нього зі страшним ревом на великій швидкості, ламаючи на ходу кущі та гілки дерев. Однак, добігши до ворога, він різко зупиняється буквально в парі сантиметрів від нього. Якщо суперник кидається навтьоки, то горила наздоганяє його і кусає.
flickr/giles.breton
Серед місцевих африканських племен вважається великою ганьбою мати рани від укусів цих мавп, бо вони означають боягузтво їх володаря. А ось європейські мисливці, бачачи, як у їхній бік мчить самець горили, відразу стріляли з рушниць, а потім розповідали жахливі історії про раптову агресивності цих створінь.
flickr/richard.mcmanus.
І все ж горили ніколи не кривдять слабких. Вони цілком доброзичливо дивляться і на людей, і на інших тварин, адже основою їх раціону служить вегетаріанська дієта. Вони охоче їдять селера, кропиву, молоді пагони бамбука, фрукти і горіхи.
flickr/tammyjq41
Час від часу вони відправляють у рот шматок глини, щоб заповнити недолік солей. Про пиття горили не дбають, адже соковиті пагони рослин містять достатньо рідини. Більш того, вони не дуже люблять різні водойми, а простий дощ здатний надовго зіпсувати їм настрій.
flickr/ucumari
Живуть горили невеликими групами, очолюваними ватажком. Самки народжують по одному малюкові раз в 3-5 років. Він залишається з мамою до народження братика або сестрички. У віці 3 роки він вже цілком самостійний, але статевої зрілості досягає не раніше 10-13 років. Тривалість життя горили близько від 30 до 50 років.