Муфлон (лат. Ovis musimon або Ovis ammon musimon) вважається найменшим з гірських баранів. Однак саме йому належить честь бути предком всіх порід домашніх овець. Зустрічається він у Вірменії, на півночі Іраку, на Балканах і в Криму, куди був завезений в 1913 році. Крім того, невелика популяція є на Корсиці, Кіпрі і Сардинії, але вчені поки не можуть дати точну відповідь — дикі це муфлони або здичавілі нащадки свійських овець.
flickr/Tambako the Jaguar
Перші спроби приручити це парнокопитне тварина робилися ще 10 тисяч років тому. Люди знали, за що борються — шерсть домашньої вівці добре зігріває в негоду, а м\’ясо здатне нагодувати не одну сім\’ю. В Європу муфлон потрапив близько 8 тисяч років тому. Передбачається, що прибув він з Вірменського нагір\’я.
flickr/pamboss
Дикі муфлони люблять гористі ландшафти, хоча по скелях пересуваються набагато повільніше й обережніше, ніж кози. Їх можна зустріти на висоті до 4 тисяч метрів, хоча іноді в пошуках їжі вони спускаються набагато нижче. Пасуться на відкритих схилах, причому влітку самки з ягнятами живуть окремо від самців.
flickr/Steve Tracy Photography
«Жіночі» стада зазвичай налічують близько сотні особин. Самці живуть окремо, приєднуючись до «дамам» тільки в період гону. В цей час між залицяльниками відбуваються серйозні бої за право вважатися найсильнішим в стаді. Після всіх з\’ясувань відносин між самцями виникають суворі ієрархічні зв\’язки. Природно, чим вище положення в суспільстві» у муфлона, тим більше самок віддадуть йому свою перевагу.
flickr/rob_janne
Ягнята народжуються в квітні-травні. Зазвичай у однієї самки один-два дитинчати, хоча дуже рідко їх може бути три або навіть чотири. Малюки тримаються спочатку поруч з матір\’ю, а потім в її стаді кілька років, незважаючи на те, що у неї народжуються нові діти.
flickr/dellafels
Харчуються муфлони травами, пагонами і листям чагарників. Регулярно ходять на водопої, причому можуть пити навіть дуже солону воду. Починаючи з весни, вони старанно набирають вагу, а восени і взимку сильно худнуть. У середньому самці важать 50 кг, самки — 35 кг Довжина тіла у муфлонів 1,3 м, зріст — близько 90 див.
flickr/Tambako the Jaguar
У самців муфлонів великі, тригранні, спірально закручені роги, які утворюють тільки один круг. Їх поверхня поцяткована численними зморшками. У самок маленькі сплощені ріжки, які лише злегка зігнуті. Нерідко їх немає зовсім. Муфлони належать до родини порожнисторогі — це означає, що кістковий стрижень їх ріг захищений порожнистим чохлом.
flickr/Я mDKB
Забарвлення дорослих тварин рудувато-бура з білими плямами з боків. По хребту проходить темна смуга. При цьому взимку хутро набагато темніше, ніж влітку. Молоді муфлони покриті м\’якою сірувато-бурою шерстю.
flickr/Tambako the Jaguar
На диких муфлонів полюють вовки та леопарди, а на ягнят — більш дрібні хижаки, такі як лисиці. Для людини великого промислового інтересу це тварина не представляє — мисливці добувають його в якості спортивного трофею, їдять м\’ясо і використовують шкіру для своїх потреб.
flickr/neurodoc2010
На відміну від гірських козлів муфлон, рятуючись від ворогів, покладається тільки на свої швидкі ноги, які дозволяють йому легко втекти на відкритій місцевості. Однак, потрапивши в скелясте ущелині або на край прірви, він виявляється абсолютно безпорадним.