Реальний і дієвий шлях розвитку присадибного кролівництва - цікаве про тварин

Реальний і дієвий шлях розвитку присадибного кролівництва це об'єднання любителів в районні та міські товариства. У нашій республіці вони організовані у всіх районах. Керують ними обласні товариства. Зростання числа членів товариств (товариств) дозволить більш організовано впливати на збільшення виробництва і закупок продукції кролівництва і на її якість, зміцнить матеріальну базу і фінансове положення організацій. В колективні члени товариств слід залучати колгоспи, радгоспи, школи та інші організації. Основні завдання товариств, (товариств), права та обов'язки їх членів, структура цих організацій, джерела коштів визначені в статутах, прийнятих на обласних, районних, міських конференціях і затверджених виконкомами обласних, районних, міських Рад народних депутатів.

План роботи товариств. Районні товариства повинні розробляти план роботи, яким передбачаються наступні заходи: зростання числа кролівників, залучення їх у члени товариства, видача їм членських квитків та спеціальної літератури; перевірка фахівцями аматорських ферм для з'ясування умов утримання, годівлі, методів розведення, профілактики і лікування тварин.


З цією метою на кожного любителя оформлюється індивідуальна картка, в якій повинні регулярно відображатися дані про основному стаді самок і самців, молодняк, його рух (народження молодняку, забій, переведення ремонтного молодняку в основне стадо, відмінок, купівля, продаж), наявність і стан клітин, кормів, інвентарю тощо; складання для кожної аматорської ферми і по товариству календаря, в якому визначають дати і місяці злучки кроликоматок основних і разових, відлучення кроленят, продажу на плем'я, забою. При складанні плану слід виходити з отримання від кожної основної кролікоматкі не менше 4 окролів і 20 - 30 кроленят, а від разових самок не менш I окролу і 5 кроленят, т.-тобто в розрахунку на одну складну самку слід планувати отримання 25 - 30 кроленят в рік; виявлення потреби та організація завезення племінного молодняку і переміщення його від одних любителів до інших; вжиття заходів щодо забезпечення аматорських ферм грубими, соковитими та концентрованими кормами, вітамінами, медикаментами, дезінфікуючими та перев'язувальними засобами, найпростішими інструментами, інвентарем тощо; надання допомоги любителям в придбанні, виготовленні і ремонті клітин, маточників, годівниць, поїлок, правилок та іншого інвентарю; забезпечення любителів журналами, бланками для ведення зоотехнічного обліку, трафаретками для клітин; організація зразково-показових аматорських ферм для вирощування племінного молодняку та навчання передовим методам утримання, годівлі, розведення і профілактики захворювань кроликів; сприяння заготівельним організаціям у виконанні ними планів закупівель продукції кролівництва; виділення громадських інспекторів для участі в прийманні шкурок і живих кроликів заготівельниками та контролю за правильністю продажу комбікормів здавальникам продукції кролівництва; організація ферм (куточків) кролів при школах, дитбудинках, лісництвах, будинках-інтернатах для інвалідів та людей похилого віку, лікарнях та інших організаціях і підприємствах і надання їм допомоги в налагодженні роботи; підготовка та проведення виставок-продажів кроликів і виставок-оглядів досягнень у розвитку кролівництва; розробка різних форм популяризації та пропаганди кролівництва.

Заходи з розвитку масового кролівництва повинні проводитися товариствами в тісному контакті з заготконторами райспоживспілок (райст), райкомами комсомолу, сельхозуправлениями і відділами народної освіти райвиконкомів, а також з райкомами профспілок та профспілковими організаціями підприємств та організацій. Оргмассовую роботу повинні проводити ініціативні кролівники-любителі. У правління районної ради товариства кролівників доцільно вибирати не менше 10 членів, кожен з яких повинен вести певний ділянку (зоотехнию, ветеринарію, питання популяризації кролівництва, зв'язок з комсомольськими організаціями, школами і т. д.). Бажано, аби в правлінні були керівники і фахівці заготконтори, сільськогосподарчого управління, РКЛКСМБ, району, держлісгоспу, а також активісти. До складу ради обирають керівників і фахівців партійних і радянських органів, радгоспів, колгоспів, директорів та вчителів шкіл, працівників сільрад, сільпо, лісництв, підприємств та ін. Для розвитку масового кролівництва доцільно за членами правління та ради закріплювати частина району, а в Містах і населених пунктах вулиці. Своєрідне шефство можна доручити та іншим активістам товариства бригадирам або уповноваженим товариства. У населених пунктах, де 10 - 15 кролівників-любителів, необхідно створювати первинні організації товариства, які можуть очолити бригадири або уповноважені. Керівники товариств повинні домагатися виділення для колективної обробки земельних і сінокісних ділянок та фондів комбікормів, продаж яких повинна бути організована райпотребсоюзами або товариствами. Прийом кролівників-любителів керівниками товариств доцільно організувати щоденно в певні години і в постійному приміщенні. При наявності коштів товариства можуть будувати будівлі, в яких розміщують кабінети для штатних працівників правління, клуби, склади, магазини (ларьки) для продажу кроликів, клітин, інвентарю, літератури і т. д. Проекти таких будівель розроблені. Будуються вони на Україні, в Молдові та інших республіках.


Додати коментар
Ім'я:*
E-Mail:
Коментар:
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *