Рептилії » Бісса
Бісса зустрічається в теплих водах Атлантичного і Тихого океанів. Її довжина близько 80 см, а вага зазвичай не перевищує 50 кг. Забарвлення бісси коричнева з жовто-плямистим малюнком. Тіло бісси обтічної форми, завдяки чому чудово плаває черепаха, що дозволяє їй полювати і ловити самих моторних риб. Панцир бісси складається з товстих рогових щитків, які у молодих черепашок знаходять один на одного (як черепиця на даху), а у дорослих розходяться і щільно прилягають один до одного. У бісси дуже могутній роговий дзьоб, а на передніх ластах за два потужних кігтя.
Бісса чудово орієнтується у воді. Вчених до цих пір вражає здатність черепах знаходити дорогу в океанській безодні.
Спосіб життя
Як і інші морські черепахи бісса відмінний плавець і кочує в пошуках корму на відстані в кілька сотень кілометрів. Все своє життя бісси проводять в морі і виходять на берег лише потім, щоб відкласти в теплий пісок яйця. Причому самки в цей час роблять багатокілометрові запливи, щоб дістатися до звичних місць, де багато поколінь черепах влаштовували гнізда. Самки відкладають яйця приблизно 1 раз в 3 роки. За сезон вона може зробити від двох до чотирьох кладок, в яких можна знайти від 73 до 182 яєць.
Ця черепаха всеїдна і харчується рибою, молюсками, ракоподібними, кораловими губками і водоростями. На жаль, але на бісса занадто багато полюють (з її панцира роблять всілякі сувеніри, а м\’ясо йде в їжу), і зараз цей колись численний вид знаходиться під загрозою зникнення.
Занесений в Червону книгу
Бісса – єдиний збережений в дикій природі представник однойменного роду. За останні три покоління чисельність її світової популяції скоротилася на 80 %. Дуже довгий період дорослішання, низький репродуктивний потенціал, браконьєрство, повсюдна видобуток яєць, загальне забруднення довкілля – основні фактори, що вплинули на скорочення чисельності виду. М\’ясо бісси – справжній делікатес, проте його вживання пов\’язано з певним ризиком. По-перше, відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, подібні дії протизаконні. По-друге, якщо бісса харчувалася отруйними книдариями, м\’ясо може таїти в собі смертельну небезпеку. Часто морські черепахи стають випадковими жертвами промислової рибної ловлі за допомогою мереж. У 1982 р. вигляд був включений в Червону книгу світу, на протязі більше 10 років йому була присвоєна охоронна категорія EN. І тільки в 1996 р. бісса перевели в категорію CR. В останні кілька років різні заходи по збереженню виду стали проводити більш активно.
Морських черепах добувають не лише заради м\’яса, але і заради панцирів, з них роблять знамениту «черепахову кістка». Прикраси з панцира бісси були відомі ще в Давньому Єгипті. Жіночі гребені, портсигари, статуетки, виготовлені з цього дорогого матеріалу, користуються великим попитом у всьому світі. Незважаючи на численні заборони, черепах продовжують знищувати.
М\’ясо бісси вживається в їжу. Але обережно! Воно може бути отруйним.